Dian Hanson's: The History of Men's Magazines. Volume 1. From 1900 to Post-WWII

Перший комерційний фотоапарат з'явився у 1839 році. До 1865 року технологія дозволила звичайним чоловікам створювати фотонегативи, і вони одразу ж почали фотографувати та розповсюджувати фотографії оголених жінок. Французи були першими, і саме вони випустили перші журнали з оголеною натурою у 1880 році, як сувеніри для відвідувачів паризьких мюзик-холів. Потім з'явилися журнали для газетних кіосків, а в 1914 році дебютував елегантний "La Vie Parisienne" ("Паризьке життя"), сповнений сексуальних вигадок та ілюстрацій. Все це могло б залишитися в Парижі, якби не Перша світова війна, коли німецькі та американські війська забрали журнали додому. У 1919 році американець Вілфорд Фосетт запустив журнал Capt. Billy's Whiz Bang (названий на честь бомби часів Першої світової війни), який допоміг розпочати першу сексуальну революцію 1920-х років, що призвела до появи журналу SEX від піонерки протизаплідних засобів Маргарет Сенґер.

У декадентському Веймарському Берліні виходили журнали про кабаре, фетиші та вільне кохання, на противагу нудистським виданням, що просували фашистську політику, а кульмінацією стало спалення книг у Берліні в 1933 році.

Економічна депресія 1930-х років стимулювала попит на дешеві розваги, і чоловічі журнали його забезпечили. З'явилися кіножурнали про сексуальних старлеток, художні журнали "дослідження моделей", жорсткі комікси під назвою "Біблія Тіхуани", "пікантні" дайджести фантастики з сексуальними розмальованими обкладинками та детективи про поганих дівчат. Коли вибухнула чергова світова війна, вона потребувала журналів у стилі пін-ап для чоловіків, що воюють, а після війни з попелу повстали нові чоловічі журнали.

У першому томі цієї серії представлено понад 700 обкладинок і фотографій з Франції, Німеччини, США, Англії, Туреччини, Австрії, Іспанії, Аргентини та інших