Dian Hanson's: The History of Men's Magazines. Volume 2. From Post-War to 1959

Друга світова війна була спустошливою для Європи, але США вийшли з неї з міцною економікою. Люди, яких заохочували економити кожен цент для військових потреб, тепер могли вільно витрачати гроші, зокрема й на журнали. США швидко стали домінувати на ринку чоловічих журналів.

Playboy, що вийшов у грудні 1953 року, справив величезний вплив на видавничу справу, але це був не єдиний американський чоловічий журнал у 1950-х роках. Химерні бурлескні назви Beauty Parade, Wink, Titter та Eyeful, за участю Бетті Пейдж та обкладинки художника Пітера Дрібена, надихнули цілу низку конкуруючих видань. Улюблені пін-апи часів Другої світової війни, на яких часто зображували початківців-старлеток, призвели до появи журналів "Новини та оголені" з обкладинками Мерилін Монро та Джейн Менсфілд, а також до більш похмурих назв, таких як "Шок", що поєднували бурлеск і скандал зі знаменитостями. У Нью-Йорку виникла підпільна фетишистська журнальна індустрія, що фінансувалася мафією, спочатку з журналом "Bizarre" Джона Віллі, а потім "Exotique" Ленні Бертмана з жіночою домінантою.

Аргентина, з сильним європейським впливом, випускала вишуканий Vea (Годинник), тоді як Англія, що страждала від нестачі паперу, випускала маленькі журнали з великими пишними формами моделей, намітивши шлях, яким вона йтиме до 1960-х років.

Потім з'явився Playboy. Відмовившись від стриптизерів, Г'ю Хефнер запропонував "дівчину по сусідству", еротизував невинність і сповідував споживацтво як шлях до сексуального успіху. Таке поєднання зробило Playboy найуспішнішим чоловічим журналом в історії, визначивши міжнародну видавничу справу на десятиліття.

Другий том цієї серії містить понад 650 обкладинок і фотографій журналів зі США, Мексики, Аргентини та Англії, а також пізнавальні есеї.