Видатні художники. Lichtenstein. Janis Hendrickson

Американський художник Рой Ліхтенштейн (1923-1997) відкрив нову епоху в американському мистецтві, увірвавшись на сцену, де домінував абстрактний експресіонізм в Нью-Йорку кінця 1950-х років, і визначивши новий художній словник для нової ери. Своїм новаторським використанням методів промислового виробництва і банальних, повсякденних образів, таких як карикатури, комікси і реклама, Ліхтенштейн приєднався до своїм сучасникам, таким як Енді Уорхол і Джеймс Розенквіст, щоб відобразити і висміяти американські засоби масової інформації та культуру споживання. Такі роботи, як Дивись, Міккі! (1961), Потопаюча дівчина (1963) і Whaam! (1963) застосовували методи масового виробництва, зокрема друк точок Бена-Дея, для створення ефекту роздування і піксельного стилю «точок», синонімом якого став Ліхтенштейн. Ця книга являє собою істотний огляд кар'єри Ліхтенштейну, простежуючи його самі ранні поп-висловлювання до пізніших «мазків пензля», аж до абстрактного експресіонізму і переосмислення сучасних шедеврів. Ми дивимося на його лідируючу позицію в модернізмі середини століття і на те, як його роботи критикують і описують Америку 20-го століття. American painter Roy Lichtenstein (1923-1997) pioneered a new epoch in American art, bursting onto a scene dominated by Abstract Expressionism in late 1950s New York and defining a new art vocabulary for a new era. With his groundbreaking use of industrial production techniques and trivial, quotidian imagery such as cartoons, comic strips, and advertising, Lichtenstein joined contemporaries such as Andy Warhol and James Rosenquist to reflect and satirize American mass media and consumer culture. Works such as Look, Mickey! (1961), Drowning Girl (1963), and Whaam! (1963), deployed mass production techniques, particularly Ben-Day dots printing, to create a blow-up effect and pixelated "dot" style, with which Lichtenstein has become synonymous. This book provides an essential overview of Lichtenstein's career, tracing his earliest Pop statements through to later "brushstroke" retorts to Abstract Expressionism and reinterpretations of modern masterpieces. We look at his leading position in mid-century modernism, and the ways in which his works both critique and chronicle 20th-century America.